Моріс Метерлінк як теоретик "Нової драми"
1. Бельгійського
драматурга Моріса Метерлінка вважають
теоретиком і практиком нового театру. Основні положення своєї
теорії він виклав у есеї «Трагізм повсякденного життя» (1896). Суть трагізму, на думку Метерлінка,
полягає в «трагізмі повсякденності», у
«самому факті життя».
2. Зміст п’єс драматурга необхідно
вловлювати між репліками, слово у Метерлінка втрачає своє безпосереднє
значення.
3. На перший план виходять символи, підтекст, настрої, ідеї, які дають
можливість показати «внутрішню дію», стан душі особистості, духовну атмосферу
часу.
4. Своєму театру Моріс Метерлінк дає
назву — «театр статичний», або «театр мовчання».
5. На початку XX століття Моріс Метерлінк змінив свої погляди. Теоретичне підґрунтя нового театру він виклав у книзі «Потаємний храм» (1902). Письменник, наголошуючи на необхідності «активізації театру», його наближенні до сучасних проблем. Замість пасивності, що була характерна персонажам ранньої драматургії, Метерлінк і в теорії, і в практиці стверджує «театр дії».
Немає коментарів:
Дописати коментар