Зарубіжна література 11 клас



Трагізм долі митця (майстра) в романі М.Булгакова 

"Майстер і Маргарита". Проблеми кохання й творчості. 


  Крім усіх згаданих  у романі М.Булгакова «Майстер і Маргарита» тем, проблем та ідей, надзвичайно важливим є утвердження цінності творчості й кохання та їхньої рятівної сили в долях Майстра і Маргарити, у долі людини взагалі. 

Отож сього ми продовжимо працювати над романом, узагальнимо  вже набуті знання про твір Булгакова, спробуємо усвідомити силу кохання у творі.

Отже, «За мною,читачу! Хто сказав тобі,що немає на світі справжнього, вірного, вічного кохання? Хай відріжуть брехунові його паскудного язика. За мною, читачу, і тільки за мною. І я покажу тобі таке кохання!»

Бесіда для самоперевірки

-              З якими образами повязана тема кохання? (Майстра і Маргарити)

-              Де читач уперше зустрічає Майстра? (Майстер з’являється у 13 розділі)

-              Зачитайте , як він виглядає ст.225 1 абзац. («Чоловік років тридцяти восьми, голений, темноволосий, з гострим носом, сполоханими очима  і з пасмом волосся, що спадало на чоло»)

-              На що в цьому описі автор звертає увагу, чому? Якими є очі героя? (На очі, тому що очі дзеркало душі)

-              Що герой розповідає про себе? Хто він за освітою, де працював? (Історик за освітою, герой раніше працював в одному з московських музеїв, займався перекладами, знає п’ять мов: крім рідної, англійську, французьку, німецьку, латинську, грецьку, читає італійською).

-              Чи має він родину, дітей? (Він самотній, не мав ні рідних, ні знайомих у Москві, був одружений, але не може навіть згадати імені Варенька чи Манечка з музею, пам’ятає, що у неї смугаста сукня)

-              Яка подія з ним якось сталася? (Коли виграв 100000 карбованців, вчинив так : купив книжок, залишив свою кімнату, найняв у забудовника поблизу Арбата дві кімнати в підвалі маленького будиночка. Службу в музеї залишив і почав творити роман про Понтія Пілата)

-              Хто такий Понтій Пілат? (П’ятий прокуратор Іудеї)

-              Чи має ім’я, прізвище герой? Він  називає себе майстром. Давайте з’ясуємо лексичне значення слів «майстер» і «письменник».

Словникова робота

Письменник - той, хто пише художні твори; особа, для якої літературна діяльність є професією.

Майстер – фахівець своєї справи, людина, яка майстерно виконує свою роботу.

-              Чому свого героя письменник  назвав Майстром? (Автор протиставляє Майстра офіційному літературному світу. Тому не письменник, а майстер – людина, що майстерно володіє якоюсь справою)

-              Чому цей час він називає золотим? Зачитайте ст.229 («цілком окреме помешкання, і ще передпокій, і в ньому раковина з водою..». Яскравий вогонь у грубі, маленький письмовий стіл, чудова нічна лампа і книжки, книжки, а ще він творить роман про Понтія Пілата, в творі його життя.)

-              «Саме тоді минулої весни ,  розповідає майстер, трапилося щось куди дивовижніше, ніж одержання ста тисяч карбованців, а це величезна сума грошей». Що трапилося? (Він зустрів кохання)

-              Я пропоную вам переглянути фрагмент зустрічі Майстра і Маргарити.


"Кохання вискочило перед ними, як з-під землі вискакує вбивця в провулкові, й вразило їх обох одним махом. Так вражає блискавка, так вражає фінський ніж!"


Зверніть увагу на колір квітів, він жовтий, автор говорить недобрий колір, чому? (Мабуть, натякає на трагічні обставини, які чекають на наших героїв, адже жовтий колір символізує розлуку, Жовтий (жовтизна) - ознака, що має суперечливе значення. З одного боку, це колір Сонця, золота, немовби застиглого сонячного світла. З іншого - це колір опалого листя та зрілого жита, що означає смерть, тобто життя в потойбічному світі.)


Бесіда для самоперевірки змісту твору.


Доведіть, що це було кохання з першого погляду.Кохання вискочило перед нами, як з-під землі вискакує вбивця в провулкові, й вразило нас обох одним махом. Так вражає блискавка, так вражає фінський ніж!»)

 На що натякає цими словами Булгаков? Що це було за кохання? (Це була доля, це рокове кохання, а ще налаштовує нас на трагічну долю героїв)

-  Хто ж така ця незнайомка? Що ми дізналися про її життя до зустрічі з Майстром? (Маргарита Миколаївна – гарна і розумна жінка, їй 30 років. Її чоловік – хороший спеціаліст державного значення, він багатий, гарний, добрий, любить свою дружину. Жила вона в прекрасному будинку в готичному стилі во одному із садів біля Арбата. Маргарита могла купити все, що їй сподобається. Ніколи не торкалася примусу,  мала прислугу. Її оточували цікаві люди)

Чи була Маргарита щасливою, маючи все те, що було недоступне багатьом іншим жінкам? (Жодної хвилини, вона розповідала, що навіть покінчила би з життям , отруїлася, якби не зустріла Майстра)

-  «Боги, боги мої! Що потрібно було цій жінці?» (Маргарита не кохала свого чоловіка, вона почувала себе самотньою, їй потрібен був саме Майстер)

Все чувства могут привести к любви, к страсти, все: ненависть, сожаление, равнодушие, благоговение, дружба, страх, — даже презрение.

Да, все чувства... исключая одного: благодарности.

Благодарность — долг; всякий честный человек плотит свои долги... но любовь — не деньги.

-              Які почуття мала Маргарита до чоловіка? (Почуття вдячності, за гроші кохання не купиш)

- Розкажіть, як розвивалося їхнє кохання, пригадайте дрібнички, що робили кохання Майстра і Маргарити поетичним? (Він очікував її , переставляв на столі предмети, дослухався до звуків)

Автор звертає увагу на одяг Маргарити чорний шовк, на її туфлі (вони були з чорними замшевими накладками-бантами, стягнутим сталевими пряжками) Про що це свідчить? (Що він все пам’ятає про кохану, а ще, що одяг у неї був дорогий)

Зверніть увагу на те як змінилося її життя після знайомства з Майстром? Що вона робить, коли приходить до нього?( Вона приходила і насамперед надягала фартух, на дерев’яному столі запалювала гасову плитку, і готувала сніданок, розпалювала грубу, пекла картоплю, чорне картоплиння бруднило пальці)

-  Чому автор на всі ці деталі звертає увагу? (Тому що  для справжнього кохання побут - не перешкода. Побут в любові - не головне. Їй навіть подобалося готувати, витирати пил. Адже все це було для коханого і разом з ним, автор пише «майстер і незнайомка покохали одне одного так сильно, що стали цілком нерозлучні»)

Що ще окрім кохання поєднувало наших героїв? Яку роль відіграла Маргарита у створенні роману про Пілата? (Маргарита перечитувала написане, обіцяла йому славу, підганяла його, стала називати Майстром. Вона казала, що в цьому романі її життя, він навіть ревнував її до нього.)

-  Як роман Майстра був прийнятий у літературному світі? (Майстрові відмовили в публікації роману. А через деякий час почали з’являтися критика Арімана, Латунського. Літератор Лаврович закликав ударити по пілатчині і тому богомазові, якому заманулося протягнути до друку апологію Ісуса Христа.)

Як Майстер сприйняв організоване проти нього цькування критиків?

(Спочатку сміявся, потім дивувався. Щось фальшиве відчував він у кожному рядку, йому здавалося. Що автори цих статей говорять не те, що хочуть сказати. Потім Майстра охопив страх. Він боявся темряви).

-              Як Маргарита підтримувала Майстра? (Коли для Майстра настали важкі часи, Маргарита підтримувала його, радила поїхати до Чорного моря, вона схудла, змарніла, перестала сміятися, тому що переживала за свого коханого. Маргарита вирішила залишити чоловіка і бути з Майстром, готова була загинути разом із ним.

-              Що він зробив з романом зачитайте ст.234  («Але ніхто не йшов. У грубці гурчав вогонь, у вікна періщив дощ. Тоді дійшло до кінця. Я витяг із шухляди столу ваговиті примірники роману й зшитки-чернетки та й заходився їх палити. Це страшенно важко робити, бо списаний папір горить неохоче. Ламаючи нігті, я роздирав зошити, стійма вкладав їх поміж полін і кочергою розтріпував аркуші. Попіл час від часу долав мене, тлумив полум’я, але я боровся з ним, і роман, затято опираючись, все ж таки гинув. Знайомі слова лопотіли перед очима, жовтизна нестримно підіймалася знизу догори сторінками, але слова все ж таки проступали і на ній. Вони зникали тільки тоді, коли папір чорнів, і я, шаліючи, кочергою добивав їх»).

-              Доведіть, що жінка відчуває стан коханого, що вона зробила вночі?

( Жінка настільки відчуває душевний стан коханого, що повертається до нього вночі, але вже пізно, голими руками вона витягає з вогню те останнє, що залишилося від роману)

-              Що трапилося з Майстром після того як Маргарита пішла і обіцяла повернутися після пояснення з чоловіком? (Майстра заарештували, на нього написав донос Алоізій Могарич, щоб отримати квартиру. З кінця листопада до середини січна Майстер був на Луб’янці, тому що повернувся з відірваними ґудзиками, квартира була зайнята і він знайшов прихисток в психіатричній лікарні)

-              Чи можна вважати, що атаки критиків духовно зламали Майстра? (Майстрові бракує духовних сил витримати важкі випробування. Морально зламавшись під натиском зовнішнього світу, він кидає рукопис у вогонь, тобто зрікається і свого мистецького дару, своєї мистецької долі, він знаходить притулок у психіатричній лікарні та вірі у власне божевілля)

-              Як Маргарита почувалася, коли Майстер зник? (Маргарита страждала, звинувачувала себе в тому, що залишила Майстра, самого, вважала що це покарання за те, що вона обманювала чоловіка і жила подвійним життям. Жінка дбайливо зберігала найцінніші для неї речі, які нагадували про Майстра. Це – фотокартка Майстра, ощадна книжка на його ім’я, пелюстки засохлої троянди і частина зошита з обгорілими краями. )

-              Як Маргарита боролася за своє кохання, на що вона пішла, щоб повернути Майстра? (Вона продала душу дияволу)

-              Кому вона мститься після того як стала відьмою? (Критику Латунському)

-              Яку межу в своїй ненависті не може переступити Маргарита? (не завдати шкоди дитині, тому розгром припиняється)

-      Як Маргарита поводиться під час балу? Як вона себе почуває і крізь які страждання їй довелося пройти? (Фізичні випробування: усе тіло боліло від нерухомості, шию відтягував ланцюг, ноги підгиналися, коліно розпухло від поцілунків гостей. Моральні випробування: загубила душу заради коханого, але не знає, чи буде виправданою її жертва. Почуття такту, власної гідності під час розмови з Воландам.)


-              Заради чого вона терпить страждання? Як витрачає своє єдине бажання?(Просить за Фріду)

-              Хто така Фріда, чому Маргарита просить за неї? (З Фрідою вона познайомилася на балу, і її стало шкода цієї жінки, вона сказала, що дала їй і надію, і просить більше не подавати платок)

-              Чому Воланд не бере це бажання до уваги? (Він здивувався,що Маргарита має почуття власної гідності і не просить,  і дав ще один шанс і Маргарита отримує Майстра, здійснюється її бажання)

 І вони знову були разом. Воланд повернув Майстра і воскресив твір. «Рукописи не горять» . Як ви розумієте ці слова. (Рукописи не горять там, де митець сам згорає. Якщо художник вільний у своєму виборі пише не на замовлення, а за велінням совісті, якщо утверджує одвічні людські цінності, то його твори не зникнуть, їх будуть читати і перечитувати, знаходити для себе відповідна питання наступні покоління читачів. Це засвідчує і творча спадщина М..Булгакова, переважна частина якої стала відома після смерті).

-              Як ви гадаєте, а чому саме князь тьми рятує роман? (Бо сили добра і зла взаємопов’язані у світі. Адже Воланд говорить Левію Матвію: "Чи не була б твоя ласка подумати над питанням: що би робило твоє добро, якби не існувало зла, і як би виглядала земля, коли би з неї зникли тіні?" А оскільки Бог – світло, а Майстер заслужив лише спокій, то й роман рятує Воланд. Таким чином у Москві 30-х років він вершить свою справедливість і карає лише тих, то на це заслуговує)

-              А чому Майстер не заслужив світла, а лише спокою?(Бог є світло. Світло- це рай. Майстер чесно прожив своє життя, не прагнув до накопичення матеріальних благ, а намагався своїм романом про Понтія Пілата донести до людей істину, показати. Що Бог є, а отже, важливими є моральні цінності. Але в умовах тоталітарного режиму Майстер, випивши свою чашу страждань, втомився, зламався, капітулював, злякався і відмовився від роману. «Трусость – самый  большой порок» - вважав Ієшуа. Відчай, зневіра також гріховні. Автор не засуджує свого героя. Спокій – це нагорода за страждання, а також знак прощення його людської слабкості. Це тиша, усамітнення, душевна гармонія, можливість вільно творити. Це гармонія людської душі, гармонія людини і світу)

 Що ж чекає на Майстра і Маргариту?


Автор порушує  загальнолюдські проблеми, розкриваючи образи Маргарити і Майстра (запишіть до зошитів)

-              Творчість і доля митця в тоталітарному режимі;

-              Призначення супутниці чи супутника великого таланту, яскравої творчої особистості, ;

- Вічне кохання;

-              Особисте щастя, сила кохання.

- Милосердя і справедливість.

-              То що таке кохання, щастя для героїв Булгакова? (Відмова від будь-яких благ, здатність заради коханої людини поступитися власними інтересами, навіть життям,  самовіддане, жертовне  кохання)

-              Чи міг автор, сам не відчуваючи такого кохання про нього написати? (Звичайно ні)

-              Доведіть, що образ Майстра є автобіографічним. (Вік Майстра «людина приблизно тридцяти восьми років» з’являється в лікарні перед Іваном Бездомним) – це і вік Булгакова в травні 1929 році. Цькування Майстра і цькування творчості Михайла Булгакова)

-              А Маргарита, хто є прототипом? (Третя дружина Єлена Шиловська)


Михайло Афанасійович і Олена Сергіївна… Темні сторони роману  все більше і більше втілювались в їхнє життя. Він знаходився в такому стані, що будь-який одяг спричиняв біль. Він лежав на ліжку, схожий на розп’ятого героя свого роману. І начебто збулось головне, він не заслужив світла, він заслужив спокій. Світла не було в прямому значенні, він був сліпим. Йшов 39 рік 20 століття, 49 рік Булгакова. Важко хворий він працював над романом, і останнє, що він чув , це клятву дружини: «Я даю тобі чесне слово, що я перепишу роман, що я надрукую його. …А Майстер, насилу відповів: «Щоб знали…щоб знали».

Він заслужив спокій, закінчивши роман. Але роман не був надрукований, і у неї не було спокою. Але пройде час і через 26 років після смерті Булгакова роман надрукують в журналі «Москва».

Ділячись спогадами про життя прожите з Булгаковим Олена Сергіївна говорила: «Більшість вважають, що у мене було трагічне життя, але я відповім, що ні: це було саме світле життя, яке собі може обрати тільки найщасливіша. Щасливішої жінки, чим я була тоді, не було».


Домашнє завдання


Взаємодія трьох світів у творі: світ радянської дійсності, 

біблійної давнини та 

фантастичної «дияволіали»

Особливості композиції («роман у романі») та 

оповідної структури. 


Ім’я цього письменника оточено містикою, легендами і кожен з нас має своє уявлення про цю людину. Біограф письменника Олексій Варламов у своїй книжці про нього напише: «Якщо б не було поруч цієї жінки, поява письменника в літературі не відбулася б». Без Білозерської, без Шиловської — так, без Тетяни — ніколи... І я пропоную згадати про деякі віхи його життя за допомогою кадрів фільму. Будьте уважні, ви маєте розповісти про ці важливі епізоди з його життя. 

1. Розкажіть, які епізоди із життя М.Булгакова відображені у фільмі


"Три дружини М.Булгакова"

Миха́йло Опана́сович Булга́ков  (15) травня 1891 — 10 березня 1940) — російський письменник, драматург. Народився у Києві. Навчався в Олександріївській класичній гімназії, по закінченню вступив на медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира

Коли він був студентом, циганка нагадала йому: «Перша дружина від бога, друга – від людей, а третя – від диявола».

У 1908 році познайомився з Тетяною Лаппа, це було його перше кохання, через яке він закинув навчання (залишився на другий рік в університеті на другому курсі) а в 1913 році вони одружилися. Батьки були проти, вважали його молодим. 

Навесні 1916р. Михайло складав прискорені випускні іспити і, не очікуючи отримання диплома, добровольцем Червоного Хреста виїхав на Північно-Західний фронт – у Кам’янець-Подільський військовий госпіталь. Слідом за чоловіком вирушила Тетяна Миколаївна – сестра милосердя.

Потім призначенням направили до Смоленської губернії – у глухе село Нікольське. Саме там Михайло важко захворів. Відсмоктуючи через трубку дифтерійні плівки з горла хворої дитини, Булгаков випадково інфікувався й змушений був ввести собі протидифтерійну сироватку, від чого почалася сверблячка, з’явився сип, набрякло обличчя. Від болю він не міг спати й попросив увести йому морфій. На другий і третій день те саме. Повторення ін’єкцій протягом кількох днів призвело до ефекту, який він, медик, не передбачив через тяжкий фізичний стан: виникло звикання. Хвороба розвивалася. Тася замість морфію вприскувала дистильовану воду, що допомогло відвикнути.

Згодом був Кавказ, де Михайло захворів на тиф. Одужав. Жили в основному на Тасин золотий ланцюжок та обручки, які продавали.  Цією хворобою він хворів до початку квітня 1920 року, коли місто зайняли більшовики з їхньою Червоною Армією. Він почав співпрацювати з новою владою, працюючи в підвідділі мистецтв місцевого революційного комітету, медицину покинув (вважають, що не хотів брати участь у Громадянській війні). Але час проведений на Владикавказі став основою повісті «Записки на манжетах». Він пише п’єси  «Самооборона», «Братья Турбины» і «Парижские коммунары».

Через деякий час подружжя переїхало до Москви. Починався новий період їхнього життя. Найскладніший. Точилася жорстка боротьба за виживання, за шматок хліба та житло. 9 лютого 1922 року Булгаков записує в щоденнику: „Йде найчорніший період мого життя. Ми з дружиною голодуємо. Довелося взяти у дядька трохи борошна, олії та картоплі... Оббігав усю Москву – нема місця. Валянки розсипалися”. Бувало що по три дні голодували…Але життя налагодилося, Булгаков увійшов до Московських літературних кіл, став членом Всеросійської спілки письменників…І запропонував Тасі розлучитися…Ці слова ніби впали з небес і розбилися як кришталева ваза. Чим могла заперечити Тася? „Я ж лише прала, готувала, продавала речі на ринку. Він всюди ходив, а я вдома сиділа”. Вони розлучилися в квітні 1924 р. Михайло сказав: „Знаєш, мені зручно – казати, що я неодружений. А ти не хвилюйся – все залишається як було. Розлучимось формально”. – „Значить, я знову Лаппа?” – запитала Тася. „Так, а я Булгаков”. Вони продовжували жити на Великій Садовій. У листопаді Михайло переїхав від Тасі. Вона весь час лежала, з нею діялося щось дивне  - здавалося, що у неї розрослося чоло й уходить кудись далеко-далеко. Було тяжко на душі. 

На одному з літераторських вечорів Булгаков знайомиться з Любов’ю  Білозерською. Вони одружуються. Вона стає його літературним агентом, вона добре знає , які люди йому потрібні, де краще друкуватися, де з'являтися, щоб помітили головні редактори журналів. В цей час його  починають активно друкувати, пізнавати  на вулицях, а його п'єси ставлять на сценах  МХАТа ( Московський художній театр). Так до  М. Булгакова приходить та слава, про яку він мріяв, сидячи за столом земського доктора. В цей час друкується збірка сатиричних оповідань «Дияволіада», «Фатальні яйця», «Собаче серце», «Молода гвардія», на сценах з успіхом  ставлять пєси «Дні Турбіних», «Зойкина квартира». Зявляється задум  роману «Майстер і Маргарита», починає роботу над п’єсою Мольєра «Кабала Святош».

Любов Євгенівна захоплювалася їздою верхи, потім автомобілями, в помешканні товклися непотрібні люди. Телефон висів над письмовим столом Булгакова, і дружина весь час весело спілкувалася з подругами. Одного разу він сказав їй: „Любо, так неможливо, адже я працюю!” І вона відповіла безтурботно: „Нічого, ти не Достоєвський!” Він зблід. Ніколи не міг вибачити цього Любі. Життя у будинку на Пироговській і справді йшло під знаком слів: „Ти не Достоєвський!” Не відомо, чи високо Люба цінила талант чоловіка, у всякому разі, його життя не було в центрі її уваги. 

7 травня 1926 року працівники Об'єднаного державного політичного управління провели обшук у кімнаті письменника. У результаті обшуку чекісти вилучили машинописні екземпляри повісті «Собачье сердце» й щоденники. Розпочалося цькування письменника, зі сцени зняті його пєси. (1929)

У 1930 році письменник особисто пише листа до Сталіна, пише,  що повна заборона його творів у СРСР робить неможливим його життя і тому просив дати дозвіл поїхати за кордон. Пише до інших керівників СРСР, але відповіді не було. 18 квітня 1930 року сталася надзвичайна подія – телефонна розмова зі Сталіним, як її результат – повернення до роботи в театрі.

28 лютого 1929 року, на масляну, в одному з московських домів Булгакови познайомилися з Оленою Сергіївною Шиловською, дружиною видатного військового начальника Є.А.Шиловського. Вона стала відвідувати Булгакових, подружилася з Любою. Скоро у неї з Булгаковим зав’язався таємний роман. Чоловік дізнався, пригрозив, що не віддасть дітей. Рік вони не бачились, не розмовляли по телефону. Але випадково зустрілись і обом стало зрозуміло, як і раніше, вони люблять одне одного. Старший син Олени Сергіївни залишився з батьком, молодшого вона забрала і переїхала до Булгакова. Михайло розлучається з Любовю Білозерською і одружується з Шиловською.

Невже – ця третя від диявола. Саме з нею він закінчить роман про диявола «Майстер і Маргарита». Вони проживуть вісім років. Вона була його літературним секретарем, писала під диктовку, друкувала на машинці його рукописи, а потім редагувала їх, укладала договори, відповідала на листи. Саме завдяки їй роман «Майстер і Маргарита» було надруковано, нехай через 26 років після смерті письменника, але його опублікували і він викликав ефект бомби, яка вибухнула  серед радянської інтелігенції.



1.     2. Прочитайте і передивіться матеріали, розміщені на блозі нижче

Земний світ

Земний світ у романі Булгакова передається через зображення московського життя 30-х років. У ньому діють основні персонажі: Берліоз, Римський, Варенуха, а також багато інших дійових осіб цілком реального світу. Але цей світ виявився слабкий і незахищений під дією другого світу — космічного. Реальні люди зникали, божеволіли, а на тих, хто піддав сумніву існування решти світів, чекала смерть. За задумом Булгакова, такими слабкими і незахищеними були атеїзм та офіційна ідеологія того часу.



 

2.     Космічний світ роману Булгакова

Космічний світ у "Майстрі та Маргариті" представлений Воландом і його почтом: Азазелло, Коров'єв-Фагот, кіт Бегемот, Абадонна, Гелла. Сеанси чорної магії маестро Воланда — відкрита іронія над світоглядом і психологією персонажів земного світу. Це і дощ із "червінців", що насправді були звичайнісінькими папірцями, і безжальність глядачів до Бенгальського, котрий спробував розвінчати магічні трюки Воланда. А коли глядачі все-таки помилували Бенгальського і попросили повернути йому голову й відпустити, Воланд мудро зазначив: "Що ж, вони — люди. Люблять гроші, але це завжди було. Людство любить гроші, хоч би з чого ті не були зроблені. Легковажні... Та милосердя інколи достукується до їхніх сердець..."



 

3.     Біблійний світ.

 Третій світ постає в історіях про Ієшуа Га-Ноцрі, Понтія Пілата, Левія Матвія, Юду. Біблійні сцени роману вражають мудрістю, діалогами, яскравими описами: "У білому плащі з кривавим підбоєм, по-кавалерійському шаркаючи ногами, рано-вранці чотирнадцятого числа весняного місяця нісана в криту колонаду між двома половинами палацу Ірода Великого вийшов прокуратор Іудеї Понтій Пілат". Булгаков не ставив собі за мету відтворити біблійні тексти, він вніс своє світобачення тих далеких у часі подій.




 

Художній ефект використання трьох світів у романі "Майстер і Маргарита".

Змальовуючи три світи окремо, автор наголошував на розриві між ними. Земні турботи людей призводять до того, що люди забувають про Бога, про його заповіді, а часом і взагалі заперечують його існування, як це робив виразник своєї доби поет Іван Бездомний. Вічні цінності за таких обставин відходять на другий план, затьмарюються щоденними турботами. А це означало для Булгакова, що світ не лише змінився, він утратив свою духовну суть і летить у прірву.

Роман Булгакова — це попередження людству про наслідки втрати рівноваги матеріального і духовного, про наслідки від порушення законів буття. Однак на шляху до прірви ще можна зупинитися, переосмислити все і повернутися до витоків духовності. Тому й домінує у романі біблійна тема і тема Майстра, чий геній має божественну суть.



Немає коментарів:

Дописати коментар