Досвід роботи (зарубіжна література)

Тема досвіду	Про деякі аспекти застосування на уроках світової  літератури вітагенного навчання з голографічним підходом
Актуальність, практична значущість досвіду	Згідно з особистісно-діяльним підходом до організації навчального процесу в його центрі знаходиться учень. Формування особистості та  її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов: створення позитивного настрою для навчання; формування відчуття рівного серед рівних; створення і забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей; усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених висновків; можливість вільно висловити свою думку, спираючись на життєвий досвід  і вислухати думку свого товариша; вчитель й учні є рівноправними суб’єктами навчання. На мою  думку, застосування вітагенного навчання з голографічним підходом у поєднанні з освітніми  технологіями забезпечують виконання усіх зазначених умов.   Поняття «голографія» вперше використав у онтопсихології Антоніо Манегетті[1]. Він вважав, що кожну особистість потрібно розглядати як голограму – поєднання великої кількості векторів розвитку. Голографічний метод проекції в навчанні - це система освітніх способів, технологій, що спрямована на об'ємну багатомірну подачу нового матеріалу, яка відповідає особливостям багатомірності сприйняття навколишнього світу й запасу життєвого досвіду, які поєднують у собі фокусування трьох (як мінімум) проекцій-променів. Вітагенна[2] проекція (життєвий досвід)  - «Що я знаю про це». Це вітагенна інформація, яку хоче дізнатися  вчитель від учнів перед поясненням нового матеріалу. Вектор: учень - знання - учитель. Стереопроекція (наукова інформація)  - «Що про це говорить наука».  Інформація, що йде від учителя, який використовує вітагенну інформацію,  до учнів. Вектор: учитель - знання - учень. Голографічна проекція(конструювальна) - «Що про це говорить досвід інших».  Інформація, що йде від будь-якого додаткового джерела: вітагенний досвід інших, засоби масової інформації, наукові дані, зустрічі з фахівцями різних галузей науки, витвори мистецтва,  тощо .
Педагогічна ідея досвіду	Ідея досвіду: вплив на самовизначення й самоусвідомлення особистості школяра, актуалізація життєвого досвіду особистості, її інтелектуально-психологічного потенціалу, створення умов для саморозвитку і самореалізації. Академік Академії педагогічних і соціальних наук А. С. Бєлкін пропонує розрізняти поняття "досвід життя" і "життєвий до­свід". Досвід життя - це вітагенна інформація, не прожита людиною, пов'язана лише з її поінформованістю про ті чи інші сторони життя, яка не має для неї достатньої цінності. Життєвий досвід - це інформація, що стала надбанням особистості, налагоджена в резервах довгострокової пам'яті, що знаходиться у стані постійної готовності до актуалізації в адекватних ситуаціях. Це сплав думок, почуттів, учинків, прожитих людиною, які становлять для неї самодостатню цінність. Як відомо, принцип опори на життєвий досвід учнів завжди цікавив методистів. У центрі уваги дидактики у різні історичні періоди знаходилися різні аспекти: взаємодія викладача й колектива (Я. Л. Коменський); виховне  навчання (І.Ф. Гербарт); взаємодія вчителя і учня в контексті змісту освіти (К. Д. Ушинський); поєднання пізнання й діяльності у розв'язанні буденних, життєво значущих проблем (Дж. Дьюї); вільне навчання й виховання в умовах збагаченого освітньовиховного середовища (С. Френе ). У їх роботах знаходимо такі синонімічні поняття, як «вітагенні технології», «вітагенне навчання» та «вітагенна педагогіка». Одне з завдань учителя - перевести досвід життя в життєвий досвід. Перехід вітагенної інформації у вітагенний досвід відбувається через кілька стадій на різних рівнях. Перша стадія - первинне сприйняття вітагенної інформації, нерозчленоване, не диференційоване. Друга стадія - оціночна фільтрація інформації. Учень визначає значущість отриманої інформації із загальнолюдських, групових  позицій, потім з позиції особистої значущості. Третя стадія - установча. Учень створює або стихійно, або осмислено  установку на запам'ятовування даної інформації з приблизним терміном збереження. Терміни збереження визначаються її значущістю, життєвою та практичною спрямованістю. Це визначає й рівень її засвоєння.
Технології реалізації ідеї	Застосовую технології вітагенного навчання (А.Бєлкін), які допомагають  реалізувати й активізувати життєвий досвід особистості і є прекрасним інструментом голографічного підходу до навчання, а отже, й інтеграції знань, які широко відображаються у системі інтегрованих уроків української літератури та світової літератури, світової літератури та етики, а також із суміжними дисциплінами та видами мистецтв. Для розв’язання суперечностей між життєвим досвідом дітей і новою інформацією використовую прийоми критичного мислення (Джінні Стіл, док­тор Курт Мередіт, доктор Чарльз Темпл) . Доцільним є використання проектних технологій, тому що вивчення вимагає ґрунтовних досліджень. Працюючи над проектами, учні проходять усі стадії технології виконання завдань. Впровадження мультимедійних технологій у практику викладання світової літератури здійснюю у формі електронних презентацій, відеороликів, веб-сторінок, буктрейлерів,  колажів на літературні теми,  що є  різновидом методичних матеріалів для вчителя та проектної діяльності учнів .
Форми, методи, прийоми,  засоби	Найбільш уживаними є такі технології вітагенного навчання з голографічним підходом:                 Прийом стартової актуалізації життєвого досвіду учнів полягає в тому, що необхідно з’ясувати, який запас знань на рівні буденної свідомості мають учні, перш ніж вони отримають необхідний запас освітніх (наукових) знань. Учитель повинен створити психологічну установку на отримання нової інформації, зацікавити учнів, розбудити почуття, спонукати використовувати отриману інформацію для створення проблемної ситуації. Технологія використання даного прийому може бути пов'язана з кількома формами організації діяльності учнів: пряма постановка питання «Що ви знаєте про…», постановка проблемного питання у вигляді опису певної життєвої ситуації, уривок з фільму, пояснення епіграфу. Для актуалізації застосовую вправи : «Амфора  мудрості», «Гороскоп героя», «Розпродаж  портретів», «Поза очі», «Угадай героя», «Анкета думок», «Інтерв’ю з автором», «Хто я»,  «Переплутаний ланцюжок»,  «Невже це правда», «Психологічний вітраж», «Діалог-мотивація» тощо. Ефективність такого прийому забезпечується трьома основними умовами. Поставлені завдання повинні відповідати життєвому досвіду учнів, їх віковим можливостям, будь-яка форма актуалізації вітагенного досвіду учнів має супроводжуватися ситуацією успіху.              Прийом випереджувальної проекції. Сенс прийому в тому, щоб освітню проекцію накласти на вітагенну. Цей прийом використовую у випереджувальних  завданнях, а саме: знайти інформацію про…, прочитати розділи…, передивитися кінофільм…, створити презентацію, відеоролик, підготувати інсценізацію уривку з твору, розіграти діалог з автором, створити каліграму до твору  тощо. Обов’язково допомагаю у виконанні таких завдань,  наголошую  на що звернути увагу при виконанні, тому що учень через брак читацького досвіду може  пропустити художню деталь, необхідну для розуміння твору.             Прийом додаткового конструювання незавершеної освітньої моделі.  Ефективний особливо в тих випадках, коли необхідно активізувати не стільки вітагенні знання, скільки творчий потенціал особистості. Пропоную учням вправи: «Якби я був автором твору…», «Зустріч з героєм, який найбільше сподобався », «Кілька запитань до автора» .           Прийом часової, просторової, змістовної синхронізації освітніх проекцій. Прийом полягає в тому, що дидактичний матеріал викладається з розкриттям тимчасових просторових, змістових зв’язків між фактами, подіями, явищами, процесами. Вітагенний компонент тут проявляється не в засвоєнні знань, виробленні умінь, а в об’ємному характері сприйняття освітнього предмета: відповідно до “правди життя”. Цей прийом активно використовую в завданнях пошуково-дослідницького характеру, коли учні  виступають у ролі істориків, літературознавців, біографів. Це дає їм змогу переконатися, що засвоєння знань з однієї дисципліни тісно переплітається з іншими, і цей навчальний матеріал потрібно сприймати багатомірно, тоді він буде необхідним для життя. На мою думку, такі завдання виконуються активніше, коли учні  працюють над ними в парах чи в малих групах, тому що життєвий досвід кількох учнів дозволяє їм ширше розглянути та швидше розв’язати поставлену перед ними проблему. Особливості цього прийому також активно можна використовувати при створенні творчої групи для виконання проекту. Наприклад, створення відеороликів, веб-сайтів, веб-сторінок  письменників, буктрейлерів до творів тощо. Для  формування в учнів навичок  порівняння та класифікації будуємо діаграму «Кола Вена», порівняльні таблиці, створюємо діаманти, текстуальні поезії, фігурні вірші.  Щоб запам’ятати біографію чи події твору використовую метод логічної діаграми  «майнд-мапінг» (конспект нелінійної форми, що містить центральний образ і декілька гілок із ключовими словами та підпорядкованими поняттями, що винайшов Тоні Бьюзен.        Прийом вітагенних аналогій.  В освітніх проекціях має формулу: “У житті немає нічого такого, чого б ще не було”.  Цей прийом активно використовую під час розгляду картин, перегляду фільмів чи вистав. Знайомлю учнів  із сучасними художниками, які ілюстрували твори світової літератури (М.Шемякін, В.Єрко, Сейдж Вон, В.Невінчаний), сучасним кінематографом .         Технологія творчого моделювання ідеальних освітніх об'єктів. Образно даний прийом можна порівняти з відомою у свій час газетно-журнальною рубрикою «Якби директором був я». Зміст прийому полягає в тому, щоб дати учням можливість побудувати у своїй уяві ідеальну модель освітнього об'єкта, матеріалами для якого послужив би, насамперед, вітагенний досвід, інформація, отримана у процесі навчання. Голографічна проекція творчо уявляється учнями, що синтезує перші дві проекції. Термін «ідеальна» означає в даному випадку не досконалість і відсутність недоліків, а лише відмежований від реального життя проект, що ілюструє головну ідею автора.    Пропоную дітям завдання: «Я – режисер», «Я – поет» , «Я – герой твору», «Я- журналіст», «Я - художник»  тощо .            Прийом зведення вітагенних знань з освітніми активно використовую при підбитті підсумків занять. Дитина повинна проаналізувати отриману інформацію, зрозуміти її і використовувати у житті.   На цьому етапі має бути досягнуто кілька суттєвих цілей. Насамперед очіку­ється, що учень почне висловлювати щой­но сприйняті ідеї та відомості власними словами. Людина краще запам'ятовує те, що розуміє у своє­му контексті й висловлює влас­ними словами. Якщо необхідно запам'ятати, то забудеш. Якщо необхідно зрозуміти, то запам'ятаєш.   Друга мета цього етапу — активний обмін думками між учнями, що збагачує словниковий запас,  дає можливість почути  різні точки зору. На цьому етапі уроку в залежності від теми  використовую  творчі завдання: «Скласти психологічний портрет…», «Записати асоціативний ряд», «Намалювати  літературознавчий термін»,  вправи:  «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Займи позицію і обґрунтуй її»,  «Дерево добра»,  «Карусель вражень», «Букет настрою», «Сигнальні картки», «Кошик, валіза, м’ясорубка», «Мікрофон», «Закінчіть речення….», «Залиши останнє слово за собою…», «Займи позицію», «Браслет напам’ять», «Кораблик»  тощо .
Результативність представленого досвіду	·         Сприяє застосуванню концепцій та навичок у справжніх життєвих ситуаціях. Надає дітям можливість висловлювати індивідуальне ставлення до речей та подій, спираючись на вітагенний досвід.  Навчає творчо підходити до розв’язання проблем. Розвиває навички ведення дослідницької роботи: спостереження, порівняння, спілкування, ведення записів, передбачення.  Посилює активність учня на уроці. Високий рівень навчальних досягнень учнів. ·         Підвищує мотивацію до навчання: щорічно учні стають  призерами  альтернативних  олімпіад зі світової літератури та  російської мови, переможцями   обласної філії МАН.
Наукові джерела	Рекомендації Міністерства освіти і науки  Академії педагогічних наук України, ідеї І.С. Якіманської, роботи за редакцією І.Г. Єрмакова “Життєва компетентність особистості: від теорії до практики”, дослідження М.Ж. Арстанова “Проблемно-имитационное моделирование жизненных ситуаций” та Т.Б. Волобуєвої “Вітагенні технології компетентнісного навчання”, методичні посібники за редакцією О.І. Пометун “Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід ”; “Сучасний урок”. А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метьюз, Дж.Макінстер (технології критичного мислення).
Висновки	Вітагенне навчання з голографічним підходом  у поєднанні з освітніми технологіями на уроках світової літератури  – інструмент для формування і самовизначення  цілісного світогляду учнів, розвитку інтелектуально-психологічного потенціалу дитини. Щоб домогтися успіхів у плані впливу літератури на дитину,  потрібно насамперед викликати у неї бажання читати і не просто читати, а жити разом з героєм, страждати, боротися, перемагати, прагнути бути таким,  як позитивний герой твору. Намагаюсь переконати дітей, що література – це підручник життя, а школа  не підготовка до життя, це  життя. Вивчення предметів у взаємозв’язках і з опорою на вітагенний досвід – запорука успішної самореалізації майбутніх випускників школи в інформаційному глобалізованому світі. Тому ми, учителі, повинні розуміти, що нині, як ніколи, потрібен неперервний педагогічний пошук , організація таких форм навчання, за яких учні могли б здобувати синтетичні знання про світ, розуміти внутрішні зв’язки між окремими дисциплінами й інтегрувати розрізнені відомості в цілісну картину.

Бібліографія

1.      Белкин А. С. Витагенное образование. Голографический подход. / А.С.Белкин, Н.К. Жукова. - Екатеринбург: Изд-во УГПУ, 1999. - С. 5 – 63

2.      Вітагенні технології компетентнісного навчання / Т. Волобуєва // Відкритий урок : Розробки, технології, досвід. Науково-методичний журнал. - 2007. - №11. - С. 8-12.

3.      Ісаєва О. О. Інноваційні технології у викладанні зарубіжної літератури в школі// Всесвітня   література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - №9. - С.3-7

4.      Ісаєва О. О. Формування сучасного читача засобами медіаосвіти// Всесвітня    література в сучасній школі. - 2013. - №2. - С.5-10

5.      Глущенко Л. Є.  Щоб навчання було цікавим, ефективним і демократичним: З практики його       організації за інтерактивними технологіями// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.-2005.-39.-С.16-22.

6.      Меламент В. Современные технологии в образовании. –М.: Просвещение, 2005, С.26-35

7.      Овчарук Оксана. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти//Шляхи реформування освіти України, 2004. – С.20

8.      Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., МетьюзС., Макінстер Д.; наук. ред. передм. О.І. Пометун. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006. – 220с.

9.      В.М.Макаренко, О.О.Туманцова . Як опанувати технологію формування критичного мислення. Видавнича група «Основа», «Тріада +», 2008.

10.  Лопатина А.А. 600 творческих игр для больших и маленьких / А. Лопатина, М.Скребцова. – М.: Амрита. – Русь, 2005.

11.  Якиманская И.С. Личностно - ориентированное обучение в современной школе. М.: Сентябрь, 2000.

12.  Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – Київ: Академвидав, 2004.

13.  Медіакультура особистості:соціально-психологічний підхід: навч.-метод. посіб./ за ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. – К.: Міленіум, 2010. – 440 с.

---

[1] Антоніо Менегетті (італ. Antonio Meneghetti; 9 березня 1936 - 20 травня 2013, Авецано, Італія) — італійський психолог, філософ, художник, засновник онтопсихологічної школи, що продовжує гуманістичну гілку психології.

[2] Вітагенний  ("vita"- лат.– життя, « genesis»  – породжувати, тобто породжений життям).

Презентація

Вітагенне навчання з голографічним методом проєкцій