Зарубіжна література
В.Скотт «Айвенго». Історичний колорит твору і засоби його створення.
Якою б силою та
мужністю не відзначалися чоловіки, однак нічого, очевидно, не були б вони варті
без жінок. Адже жінка не просто дає їм життя, вона надихає їх на подвиги, чекає
з походів, омиває рани, вміє розрадити в скрутну хвилину, дає розумні поради.
В усі часи жінок
оспівували, їм поклонялися, їх просто кохали. Мабуть, немає жодного
літературного твору, в якому були б відсутні жіночі образи.
Звичайно, є вони й у романі В. Скотта «Айвенго». Це – Ровена і Реббека. Великий шотландець створив їх надзвичайно привабливими. Відомо, що О. С. Пушкін, прочитавши роман «Айвенго», в одному з листів так писав про цих героїнь: «…У душі Ровени горить чистий вогонь святості й шляхетності. А Ребекку відрізняє палка віра й високе почуття власної гідності».
Ровена була онукою саксонського короля Альфреда Великого, і їй належали великі багатства й землеволодіння. Виховувалася у сім`ї Седріка Роттервудського, де до неї ставилися, як до рідної доньки.
Леді Ровена красива, знає собі
ціну, але не пихата, має почуття власної гідності, добра, розумна, вміє себе поводити
у товаристві. Седрік хотів видати її заміж за Ательстана з метою відродження
саксонської династії на англійському троні. Вона дуже цього не хотіла, але не
могла противитися волі опікуна. Віддано кохає Айвенго, і не вірить , що він є
зрадником.
Реббека була єврейкою, тому зазнавала переслідувань. Взяла до себе пораненого Айвенго і взялася вилікувати його, бо зналася на лікуванні. Палко покохала Айвенго. Та разом з тим дівчина розуміла, що вони ніколи не будуть разом, адже вони люди різної віри, різних світів. Для Реббеки головне те, що вона покохала. Тому здатна все зробити для свого коханого. Була справжньою іудейкою. Віра – її глибоке переконання.
Немає коментарів:
Дописати коментар